четвер, 14 січня 2016 р.

Виховна робота. Місто, де ти навчаєшся.

  МІЙ НІЖИН

Заснуло місто, зимно стало
Накрило все білесеньким сніжком
Мій Ніжин, бачив ти немало
Тепер мовчиш лише тишком.

Батюк, Лисянський , Заньковецька
Історію тобі з них кожен будував
Тут Гоголь жив, творив, учився
І «Вієм» своїм чудував.

Інжен, Уненіж, просто – Ніжин
Героїв місто, козаків
Коли потрібно – милий, ніжний
Для кожного себе відкрив:

Тут всі були: і греки, і монголи
Хтось ніс культуру, хтось війну
Для чистих серцем – дав лани широкополі,
а для лихих – дубовую труну.

Тут німця били, ляхів в болотах топили,
За рідну землю гризли до крові,
Нас голодом в Режим не заморили
Невинним всім – прощення в молитві.

І ось уже живемо в Україні
В прекраснім місті в мирний час
Та поруч ворог, смута нині
Майдан, Донбас, і «Крим не наш»?

Лише студентів крики почали стихати
Розстріляних під Крутами, та знову
Зове на допомогу Батьківщина-мати
Вступитися за неї – боронити волю

І ми як вірнії сини
Піднімемся ж з колін завзято
Щоб у дітей у наших не було біди
Постанемо ж відважно брат за брата

І миром хай же слава котиться
Від діда-прадіда, із вуст в уста
За Ніжин славний кожен хай помолиться,
За Батьківщину, бо вона одна.


Балабайко Тарас

Немає коментарів:

Дописати коментар